НОВІ ПРАВИЛА МАРКУВАННЯ КОНТЕНТУ ШІ З 2 СЕРПНЯ 2026 РОКУ [ПОСІБНИК ДЛЯ БІБЛІОТЕК]
З 2 серпня 2026 року набули чинності нові вимоги щодо прозорості окремих видів контенту, створеного або зміненого за допомогою штучного інтелекту. Для бібліотек це означає необхідність приділяти особливу увагу реалістичним зображенням, аудіозаписам і відеоматеріалам, текстам, що стосуються суспільно важливих питань, а також рішенням, які забезпечують безпосередню взаємодію користувачів із системами штучного інтелекту.
Бібліотеки дедалі частіше використовують штучний інтелект для підготовки рекламної графіки, описів подій, освітніх матеріалів, презентацій, аудіо- та відеозаписів, а також для комунікації з користувачами. ШІ може суттєво підвищити ефективність роботи установи, однак його впровадження пов’язане також із відповідальністю за спосіб створення, перевірки та поширення контенту.
З 2 серпня 2026 року застосовуються вимоги щодо прозорості, визначені статтею 50 європейського Регламенту про штучний інтелект (AI Act). Однак це не означає, що кожне зображення, текст або матеріал, створений за допомогою ШІ, потрібно автоматично маркувати.
Що таке Закон про штучний інтелект (EU AI Act)?
Закон про штучний інтелект (EU AI Act) Європейського Парламенту та Ради Європейського союзу 2024/1689, встановлює спільні правила створення та використання систем штучного інтелекту на території Європейського Союзу. Це перша у світі всеосяжна правова база для регулювання штучного інтелекту. Він класифікує системи ШІ за рівнем ризику: повністю забороняє неприйнятні загрози, встановлює суворі вимоги до високоризикових систем (наприклад, у сфері найму чи медичного софту) та вимагає прозорості для ШІ загального призначення та дипфейків. Чим більший вплив система ШІ може мати на безпеку, права людини або становище громадян, тим ширшими є обов’язки її постачальника та користувача.
Бібліотека, працівники якої професійно використовують системи штучного інтелекту, може виступати як суб’єкт, що застосовує ШІ. Це стосується, зокрема, ситуацій, коли установа використовує інструменти ШІ для підготовки та публікації матеріалів, призначених для користувачів.
Що змінилося 2 серпня 2026 року?
Із 2 серпня 2026 року набрала чинності стаття 50 AI Act, яка регулює питання прозорості окремих систем та контенту, створеного або зміненого за допомогою штучного інтелекту.
Для бібліотек особливе значення мають три категорії:
• реалістичні зображення, аудіозаписи та відеоматеріали, які можуть бути сприйняті як справжні;
• тексти, опубліковані з метою інформування про питання суспільного значення;
• системи, що забезпечують безпосередню взаємодію користувача зі штучним інтелектом, наприклад чат-боти та віртуальні помічники.
Вимога щодо маркування поширюється не на весь контент, створений за допомогою ШІ. Важливими факторами є тип матеріалу, його призначення, ступінь подібності до реальності та ступінь людського контролю.
Який контент ШІ має бути маркований?
1. Реалістичні зображення, записи та відео типу deepfake
Маркування є обов’язковим, якщо бібліотека публікує створене або змінене за допомогою ШІ зображення, аудіозапис чи відеоматеріал, який:
• нагадує реальну або потенційно можливу особу, місце, об’єкт, установу чи подію;
• може бути сприйнятий як автентичний або такий, що відображає реальну ситуацію.
Прикладом може бути реалістична фотографія, яка зображує майстер-клас, що ніколи не відбувався, аудіозапис із клонованим голосом конкретної особи або відео, яке демонструє вигадану подію в реальній бібліотеці.
Практична порада: якщо пересічний користувач може сприйняти матеріал як справжній, необхідно чітко повідомити про його штучне походження або модифікацію.
У випадку художніх, сатиричних, вигаданих або творчих матеріалів спосіб маркування може бути адаптований таким чином, щоб не порушувати сприйняття твору. Проте інформація про використання ШІ все одно повинна бути доступною.
2. Тексти з питань суспільного значення
Маркування можуть потребувати тексти, створені або змінені за допомогою ШІ, які публікуються з метою інформування аудиторії про питання суспільного значення.
До цієї категорії можуть належати матеріали, що стосуються:
• діяльності органів влади та публічних послуг;
• здоров’я, безпеки та прав громадян;
• науки, освіти та охорони довкілля;
• суспільних, економічних і політичних подій;
• культурних явищ та подій, які є предметом суспільної дискусії.
Не кожен пост, що рекламує бібліотечну подію, автоматично вважатиметься текстом з питань суспільного інтересу. Оцінка залежить від мети, змісту та контексту публікації.
Текст не потребує маркування, якщо він пройшов фактичну перевірку людиною або редакцією, і особа або установа відповідає за його публікацію.
Перевірка не повинна обмежуватися перевіркою орфографії, граматики чи виправленням стилю. Вона повинна включати, серед іншого:
- перевірку фактів та джерел,
- оцінку фактичної точності,
- перевірку того, чи не вводить матеріал в оману,
- здатність відповідальної особи змінювати, відхиляти або затверджувати контент.
На практиці це означає, що бібліотекар може використовувати ШІ як допоміжний інструмент, а потім перевірити, відредагувати та затвердити матеріал. Просте копіювання відповіді генератора тексту з подальшою поверхневою мовною правкою не вважається достатнім редакційним контролем.
3. Чат-боти та віртуальні помічники
Люди, які використовують системи, що дозволяють вести пряму розмову зі штучним інтелектом, повинні бути поінформовані про те, що вони спілкуються зі штучним інтелектом, якщо це не очевидно для пересічного користувача.
Повідомлення має з’явитися не пізніше початку першої взаємодії. Наприклад, це може бути: «Ви розмовляєте з віртуальним бібліотечним помічником на базі штучного інтелекту».
Відповідальність за належне проектування такої системи несе постачальник. Однак бібліотека, яка впроваджує чат-бота, повинна перевірити, чи система дійсно відображає потрібне повідомлення, і чи воно зрозуміле та доступне для користувачів. Якщо бібліотека сама створює систему, випускає її під своїм ім’ям або вносить суттєві зміни до рішення, її юридична роль може бути ширшою, ніж роль звичайного користувача інструменту.
Коли не потрібно маркувати АІ-контент у бібліотеці?
Маркування зазвичай не потрібне, якщо:
• ШІ використовується лише для стандартного редагування графічних матеріалів, наприклад корекції кольорів, покращення різкості або видалення фону, без суттєвої зміни змісту;
• зображення має очевидно фантастичний, ілюстративний або умовний характер і не нагадує реальну чи потенційно можливу особу, місце або подію настільки, щоб вводити користувачів в оману;
• текст не стосується питань суспільного інтересу;
• текст пройшов належну змістовну або редакційну перевірку людиною, а відповідальність за його публікацію несе конкретна особа або установа;
• користувач може без труднощів зрозуміти, що взаємодіє із системою штучного інтелекту.
У разі сумнівів безпечним рішенням є використання короткого та зрозумілого повідомлення. Добровільне інформування про використання ШІ також може підвищувати прозорість комунікації бібліотеки.
Як слід позначати контент, створений штучним інтелектом?
Інформація повинна бути чіткою, помітною, зрозумілою та доступною не пізніше моменту першого контакту користувача з матеріалом. Вона не повинна бути прихована в правилах користування, нижньому колонтитулі сайту або під додатковою кнопкою.
Можна використовувати такі формулювання:
• «Графіку створено за допомогою штучного інтелекту».
• «Зображення модифіковано за допомогою ШІ».
• «Запис містить голос, згенерований штучним інтелектом».
• «Відеоматеріал створено або змінено за допомогою ШІ».
• «Текст згенеровано штучним інтелектом. Матеріал не проходив редакційної перевірки».
Бібліотека також може використовувати значки, розроблені Європейським Союзом https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/eu-icons-labelling-ai-generated-content, для позначення контенту, створеного штучним інтелектом. Бібліотека також може використовувати спеціальні піктограми, підготовлені Європейським Союзом для позначення контенту, створеного штучним інтелектом. Однак самої піктограми не завжди достатньо. Користувач повинен без труднощів розуміти, що означає символ і якого саме контенту він стосується. Тому найкраще використовувати піктограму разом із коротким текстовим повідомленням, наприклад: «Графіку створено за допомогою ШІ» або «Зображення модифіковано за допомогою ШІ». Інформацію можна розміщувати безпосередньо на зображенні, під ним або в описі публікації за умови, що вона помітна під час першого контакту з матеріалом.
Маркування має бути доступним
Інформація про використання штучного інтелекту має бути підготовлена відповідно до вимог доступності. На практиці це означає, серед іншого:
- забезпечення належної контрастності та розбірливого розміру тексту,
- включення інформації до альтернативного тексту, якщо вона є частиною графіки,
- додавання текстового повідомлення до аудіо- та відеоматеріалів,
- використання інформації, яку можна прочитати за допомогою допоміжних технологій,
- уникнення маркування, що ґрунтується виключно на кольорі, символі або маловідомій піктограмі.
Що повинна робити бібліотека, яка використовує інструменти штучного інтелекту?
Просто додавати мітки до публікацій недостатньо для відповідального впровадження штучного інтелекту. Керівництво бібліотеки повинно визначити, як персонал може використовувати інструменти штучного інтелекту та хто відповідає за перегляд підготовлених матеріалів.
Базова процедура може включати:
1. Інвентаризацію інструментів, а саме визначення того, які системи штучного інтелекту використовуються окремими особами та відділами (наприклад, ChatGPT, але не Gemini).
2. Визначення дозволених способів використання, включаючи правила щодо того, які дані, документи, зображення тощо можна вводити в системи штучного інтелекту (наприклад, заборона введення особистих або фінансових даних).
3. Призначення відповідальних за перевірку фактів, авторське право, захист даних та затвердження публікацій.
4. Прийняття політик щодо маркування зображень, записів, відео та текстів, створених або змінених штучним інтелектом.
5. Навчання команди безпечному та законному використанню штучного інтелекту.
6. Документування перевірки матеріалів, пов’язаних з важливими суспільними питаннями.
7. Регулярний перегляд процедур з урахуванням розробки інструментів та внесення змін до законодавства.
Які покарання передбачає Закон про штучний інтелект?
Порушення зобов’язань, передбачених Законом про штучний інтелект, може призвести до накладення адміністративного штрафу. У разі порушення зобов’язань щодо прозорості максимальний штраф, зазначений у регламенті, може становити до 15 мільйонів євро або до 3% від загального річного світового обороту компанії за попередній фінансовий рік, залежно від того, яка сума є більшою.
Розмір санкцій повинен враховувати характер і масштаби порушення. Регламент також передбачає застосування принципу пропорційності щодо менших суб’єктів. У випадку публічних бібліотек порядок застосування санкцій залежатиме також від національного законодавства та повноважень відповідних органів. Тому не слід вважати, що кожна помилка автоматично призведе до багатомільйонного штрафу.
Хто контролює застосування Закону про штучний інтелект?
В Україні наразі відсутній єдиний спеціалізований закон про штучний інтелект (ШІ) та окремий державний орган для контролю за ним. Нагляд здійснюється через суміжне законодавство (захист даних, авторське право, кібербезпека), а координацію та підготовку майбутніх правил веде Міністерство цифрової трансформації України.
У Польщі нормативні акти передбачають створення Комісії з розвитку та безпеки штучного інтелекту, яка буде національним органом, що контролює застосування нормативних актів щодо штучного інтелекту. За даними Міністерства цифрових справ, призначення голови Комісії заплановано на жовтень 2026 року, а весь склад Комісії має розпочати роботу у листопаді 2026 року. До запуску нових структур діятимуть перехідні положення та компетенції інших відповідних органів.
Закон про штучний інтелект не забороняє використання штучного інтелекту.
Нові правила не означають заборони на використання ШІ для промоції, освітньої діяльності, підготовки матеріалів чи обслуговування користувачів. Їхня головна мета — обмежити ситуації, коли користувач не знає, що взаємодіє із системою ШІ або стикається з матеріалом, який може помилково сприйняти як справжній.
Отже, найважливішим завданням бібліотеки є не лише маркування контенту, а створення відповідального процесу використання штучного інтелекту. Такий процес повинен охоплювати людський контроль, захист даних, перевірку фактів, редакційну відповідальність і зрозумілі правила, обов’язкові для всього колективу.
Порадник перекладено з дозволу автора за допомогою ШІ.
Автор порадника – Лукаш Браун, Експерт у галузі генеративного штучного інтелекту, нових медіа та цифрового маркетингу, координатор освітніх та культурних проектів, фундація Good Culture, Польща.
Текст оригіналу – https://goodbooks.pl/inne/nowe-zasady-oznaczania-tresci-ai-poradnik-dla-bibliotek