Таємнича і самобутня Галина Пагутяк
Методико-бібліографічний покажчик до 55-річчя від дня народження відомої письменниці Галини Пагутяк
Пропонуємо Вам методико-бібліографічний покажчик до 55-річчя від дня народження відомої письменниці Галини Пагутяк.
Видання містить біографічні відомості та сценарій для поетичного інтерв`ю «Таємнича і самобутня Галина Пагутяк». В кінці – список видань, у яких вміщені твори письменниці, а також книги, статті та інтернет-ресурси про неї.
Рекомендовано вчителям та бібліотечним працівникам.
Галині Пагутяк
Ми всі одно: дерева, птахи, люди.
Ми – світова душа, яка росте
І на землі, і в космосі – усюди,
Де лиш струмує світло золоте.
І добре це у лісі відчувати,
Де навіть водомірки – королі,
Де вміє кожне дерево сказати,
Яке це щастя – жити на землі.
(Петро Сорока)
Галина Пагутяк – прозаїк, есеїст, автор більш, ніж десяти книг прози. Серед найвідоміших – «Писар Східних Воріт Притулку» (2003), «Захід сонця в Урожі» (2007), «Королівство» (2005), «Втеча звірів, або Новий бестіарій» (2006), «Слуга з Добромиля» (2006), «Книгоноші з Королівства» (2007). Проза Галини Пагутяк перкладена англійською, німецькою, російською, словацькою і хорватською мови. Готуються переклади її творів і на інші мови.
Народилася письменниця 26 липня 1958 року в с. Залокоть Дрогобицького району на Львівщині, пізніше родина переїхала в Уріж. Згодом це село стане місцем дії багатьох її творів. Зараз Галина Пагутяк живе у Львові. Вона закінчила українську філологію Київського державного університету ім. Т. Шевченка (зараз – Київський національний університет ім. Т. Шевченка). Працювала у школі, у Дрогобицькому краєзнавчому музеї, приватній школі, Львівській картинній галереї. Є членом Національного союзу письменників України, працює у правозахисній організації.
Галина Пагутяк увійшла в літературу двадцятитрьохрічною дівчиною, “зовсім не одними і тими ж дверима, якими входили всі інші українські письменники радянського часу. Вона ввійшла, не постукавши і не попросивши дозволу ввійти, вона влетіла через димар і змусила рахуватися з нею. Їй вдалося обійтися без творів, яких вимагала епоха, а разом з тим подарувати твори, яких вимагала душа”, – так пише про неї Юрій Винничук.
Пропонуємо провести поетичне інтерв`ю
«Таємнича і самобутня Галина Пагутяк»
Мета: Ознайомити читачів, їхніх батьків, вчителів та бібліотечних працівників з неординарною особистістю – Галиною Пагутяк. Захід побудований у формі діалогу.
Запитують діти – «кореспонденти».
Від імені Галини Пагутяк читає бібліотекар.
Ведуча: Галина Пагутяк пише історичну, химерну прозу, має особливу містичну манеру письма і справляє враження письменника, якого вигаданий світ цікавить більше, ніж реальний. Вона насправді створює інші світи… і не тільки для себе, а й для кожного, кому незатишно й тісно в одновимірному світі. І що надто важливо: це прорив не з реальності, а з буденності, бо «кожен має право на власний куток і власну таємницю».
Здається, їй підвладні такі тонкі матерії, як простір і час, і тільки вона одна знає, як підступитися до них — «якщо не можна зайти в двері, намалюй їх на стіні».
Її твори навіяні снами, і важко сказати, чого в них більше — містики чи дійсності. Хоча сама письменниця стверджує: світи ці цілком реальні. У нас немає іншого виходу, як повірити їй і її героям. «Я мандрую на схід. Із заходу на схід, супроти сонця, — стверджує один з них. — Але кажуть, що земля кругла. Ця країна, вона не є ні цілком західна, ні цілком східна, і через те в ній ніби зупинився час. А де спиняюсь, там відбуваються дивні речі…» Чи ж цей безпорадний подив душі, заблукалої між світами, не співзвучний з нашим подивом?
– Хто ж така Галина Пагутяк? Як сформувалася Ваша особистість? Звідки у Вас таке знання життя?
«Я завжди була сама й почувала себе незатишно. Коли була ще дуже молодою, вже встигла багато пережити, вже знала такі речі, про які мої колеги, котрі пересіли одразу зі шкільної лави на студентську, навіть не здогадувалися. Тому питання успіху мене й не хвилювало, як і досі не хвилює. Мені треба було вижити у чужому світі, який теж не сприймав мене. То був не мій світ, а я – не його. Без досвіду чи з досвідом, я не могла бути іншою. Стартом для написання роману стали враження від несправедливості життя, від того, що «так є, але так не повинно бути». Не вступивши одразу по закінченні школи до столичного університету, я пішла за порадою батьків працювати в колгосп — для стажу. Уже тоді душа прагнула сповіді, і я почала писати свою першу повість. Надіслала її до Спілки письменників й отримала запрошення на всеукраїнську нараду молодих авторів. Після свого дебюту на семінарі я вже не хотіла вступати — понад усе воліла свободи. Немов дідько вселився в мене — у 18 років втекла з дому до Одеси. Там вчилася на штукатура-плиточника. За півроку пізнала життя до таких глибин, що й казати!.. А потім був Бориславський фарфоровий завод, тяжка праця, часом у три зміни. Борислав здавався тоді мені містом жахів. Щоб не здеградувати в тому житті, я в перервах між роботою працювала над повістю «Діти», яка, можна сказати, була навіяна снами…. Дивно, стільки минуло років, а я тільки тепер зрозуміла слова Григора Тютюнника, які в ті далекі часи так часто цитували: «Немає загадки таланту, є тільки загадка Любові». Знання і силу дає любов. Вона потребує вияву. Вона не знає меж і кордонів. І не потребує схвалення чи осуду.»
– Розкажіть, будь ласка, про своє дитинство, свій рід..
«Я була третьою — наймолодшою — донькою в родині… «Й не такою, як усі». Вже змалку, здавалося, була приречена на ізоляцію й самотність. Ще й вдалася рудою, хоча в нашій родині ніколи не було рудих. Це теж вирізняло мене. Моє раннє дитинство минало в мальовничому селі Заколоті, що вгорі по течії Бистриці. Неймовірна краса гірської місцевості глибоко врізалася в мою першу пам’ять. А потім родина переїхала до Урожа. Пам’ятаю цей переїзд до найдрібніших деталей. Мої батьки були сільськими вчителями, завжди мали вдосталь клопоту. Тож я була віддана сама собі, що, мабуть, сприяло відчуттю своєї самодостатності. Мені ніхто не заважав розвиватись як особистості, бо я ніколи не піддавалася дресируванню. Батьки відчували, що я внутрішньо незалежна, а оскільки вони мене любили, то можна сказати: мене сформували любов і невтручання. Та по-іншому й бути не могло. Я вибрала своїх батьків на небесах. Пам’ятаю, мені подобалося блукати селом, понад річкою. Кожною клітиною відчувала: на всьому лежить печать таємничості. Там, в Урожі, з острахом прислухалася до демонічних оповідок, що їх розповідали односельчани. Згодом страх минув, а цікавість залишилася на все життя. Я завжди дуже серйозно ставлюся до таких речей. Я сама носій усної традиції Бойківщини. На щастя, в нас була сила-силенна книжок, надто — історичних. І це був мій світ. Я вихована на книжках. Так, я походжу з роду молдавських господарів Басарабів, династії, що правила вісім століть. Рід мого діда по маминій лінії, Григорія Басараба, — із села Стара Сіль, що біля Добромиля. Схоже, це ті Басараби, що їхня династія правила Молдовою з Х століття, і граф Дракула насправді писався Влад Басараб. Я дізналася про це несподівано для самої себе, коли працювала над «Слугою з Добромиля». Влад Цепеш був опирем, або стригоєм. Його не можна трактувати однозначно — реалістично чи містично. Для румунів Дракула — не лише національний бренд, яким заманюють туристів, а й знакова постать. Румунська література, філософія, пройняті духом стригоїв з їхньою глибинною інтуїцією й особливим баченням світу».
– То що ж пов’язує Вас із Владом Цепешом, відомим як граф Дракула?
«Рудий колір волосся – це родинне. Влад Цепеш був рудий. Я у дитинстві була неймовірно рудою. Мене стригли майже наголо до дев`ятого класу, поки я трохи не потемніла. Граф Дракула – родич, але особливо тут нема чим пишатися».
– Як відбувається процес написання Ваших творів?
«Коли я сідаю писати, твір вже знаходиться у мене в голові, мені лише треба його записати. Починаєш писати – і приходить натхнення. Тоді серце включається у процес».
Ведуча: Дякуємо Вам за цікаве інтерв`ю.
Твори Галини Пагутяк
Автобіографія ; Сім новел ; Душа метелика // Дивослово. – 2010. – № 11. – С. 59-64.
Брат мій Енкіду // Кур’єр Кривбасу. – 2009. – № 230-231. – С. 4-49.
Втеча звірів, або Новий бестіарій : казкова повість: для дітей серед. шк. в. / ілюстр. М. Паленко. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. – 238 с. : ілюстр.
Діти : повість // Кур’єр Кривбасу. – 2008.- № 220-221. – С. 74-106.
Захід сонця в Урожі / за ред. В. Ґабора. – 2-ге вид., доп., перероб. – Львів : Піраміда, 2007. – 364 с. : портр.
Зачаровані музиканти : роман // Кур’єр Кривбасу. – 2009. – № 9-10. – С. 17-140.
Зачаровані музиканти : роман-феєрія // К. : Ярославів Вал, 2010. – 222 с.
Книгоноші з Королівства : роман / худож. С. Абельчакова, Н. Корешняк. – Тернопіль : Джура, 2007. – 167 с. : ілюстр.
Королівство : пригод. роман / передм. М.Жулинського. – Тернопіль : Джура, 2005. – 288 с.
Лялечка і Мацько / худож. О. Кузнєцова. – К. : Грані – Т, 2008. – 95 с. : ілюстр.
Мій Близький і Далекий Схід : повість та есеї // Львів : ЛА “ПІРАМІДА”, 2009. – 136 с. : ілюстр.
Писар західних воріт : роман // Дзвін. – 2006. – № 7. – С. 24-99.
Писар східних воріт притулку // Львів : Піраміда, 2003. – 175 с.
Потонулі в снігах : новели, оповідання, есеї / Львів : ПІРАМІДА, 2010. – 183 с.
Слуга з Добромиля // Дзвін. – 2006.- № 9. – С. 30-67.
Слуга з Добромиля : роман / фотогр. К. Сачека. – К. : Дуліби, 2006. – 335 с. : портр., фотогр.
Сни Юлії і Германа : роман / К. : Ярославів Вал, 2011. – 304 с.
Триптих // Березіль. – 2009. – № 9-10. – С. 2-6.
Український вірш із ХVII століття // Слово Просвіти. – 2013. – № 23. – С. 13.
Урізька готика : роман // Кур’єр Кривбасу. – 2006.- №№ 201, 202, 203. – С. 12-84, С. 3-44, С. 66-113.
Статті про письменницю
Бондар-Терещенко, Ігор. Декаданс уві сні та наяву : сентиментальний роман сьогодні неможливий без героїки національно-визвольної боротьби / І. Бондар-Терещенко // Україна молода. – 2013. – № 87. – С. 10.
Бондар-Терещенко, Ігор. Найкращий вихід — це вхід : у новому романі Галини Пагутяк оспівується східно–західна безпритульність / І. Бондар-Терещенко // Україна молода. – 2012. – трав. – C. 15.
Бондар-Терещенко, Ігор. “Титанік” українського стилю / І. Бондар-Терещенко // Дзеркало тижня. – 2011. – № 7. – C. 15.
Букіна, Наталія. Типологія родинного прокляття та помсти в романі “Зачаровані музиканти” Галини Пагутяк / Н. Букіна // Слово і час. – 2013. – № 6. – С. 93-97.
Вдовиченко, Галина. Галина Пагутяк: “Граф Дракула – родич, але тут нема чим пишатися…” / Г. Вдовиченко // Високий Замок. – 2008. – 31 січня. – С. 7.
Вдовиченко, Галина. Галина Пагутяк: “Для українців важливо, щоб їх не вважали бидлом” / Г. Вдовиченко ; фото автора // Високий Замок. – 2010. – № 44. – С. 10.
Вічний Шевченко : [добірка статей] // Українська культура. – 2010. – № 1-4. – С. 8-19.
Галина Пагутяк – королева свого королівства // Клас. – 2006. – № 10.
Голобородько, Ярослав. Ірраціо-World Галини Пагутяк / Я. Голобородько // Кур’єр Кривбасу. – 2008. – № 222-223. – С. 288-296.
Голобородько, Ярослав. Ірраціональні модуси Галини Пагутяк : літературознавчий есей / Я. Голобородько // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – № 11. – С. 2-5.
Голобородько, Ярослав. Перебувати над реальністю : несучасна температура духу Галини Пагутяк / Я. Голобородько // Українська мова та література. – 2009. – № 44. – С. 3-5.
Гребенюк, Тетяна. Форми художньої умовності у прозі Галини Пагутяк / Т. Гребенюк // Дивослово. – 2013. – № 6. – С. 43-47.
Дудко, Наталя. Пагутяк – хрещена фея “Львівської саги” Яценка / Н. Дудко // Ратуша. – 2010. – № 37. – С. 5.
Жук, З. Казка про любов до книги / З. Жук // Слово Просвіти. – 2006. – 11-17 трав. – C. 15.
Жук, Ольга. Галина Пагутяк: “Як істинна відьма, я зачарувала їх магією своєї мови : подробиці нагородження найвищою державною премією від цьогорічної лауреатки” / О. Жук // Україна молода. – 2010. – 11 берез. – С. 13.
Іваничук, Роман. Мандрівки до Аберфайлю : колаж : проза / Р. Іваничук // Дзвін. – 2013. – № 4. – С. 23-67.
Красюк, Валентина. Лицарі, зодчі та оборонці України : усний журнал, присвячений письменницям – лауреатам Національної премії України імені Тараса Шевченка : 11-й клас : [сценарій] / В. Красюк // Українська мова та література (Шкільний світ). – 2011. – № 13-16. – С. 48-63. – Бібліогр.: с. 63.
Лауреати премії “Березоля” 2012 року // Літературна Україна. – 2013. – № 7. – С. 12.
Літературні відзнаки 2009 року : книга року БІ-БІ-СІ 2009 / підгот. Ю. Ворона // Бібліотечна планета. – 2010. – № 1. – С. 39-40.
Літературні премії “Березоля” // Літературна Україна. – 2008. – 14 лютого. – С. 2.
Літературні премії “Березоля” 2011 року // Березіль. – 2012. – № 1-2. – С. 2.
Літературні премії “Березоля” 2011 року // Літературна Україна. – 2012. – № 6. – С. 8.
Логвиненко, Олена. Досконалість – гірша за смерть : над цим замислюються мешканці Притулку, створеного уявою Галини Пагутяк / О. Логвиненко // Літературна Україна. – 2002. – 12 грудня. – С. 6.
Логвіненко, Наталія. “Одна з найсамобутніших і найутаємниченіших мислителів новітньої літературної доби” : вивчення фантастичних творів Галини Пагутяк / Н. Логвіненко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – № 11. – С. 35-39.
Логвіненко, Наталія. “Своя фантастика в Україні є, вона живе, розвивається, родить…” : сучасний стан української фантастичної прози / Н. Логвіненко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2013. – № 3. – С. 40-45.
Мельник, Наталія. Осмислення місця сучасної людини в природі та суспільстві : (на матеріалі творів Г. Пагутяк “Душа метелика” і “Потрапити в сад”) / Н. Мельник // Рідна школа. – 2010. – № 7-8. – С. 70-73.
Пагутяк, Г. Фантастика / Г. Пагутяк ; розмову вела З. Жук // Слово Просвіти. – 2006. – 11-17 трав. – C. 15.
Пагутяк, Г. Галина Пагутяк: “Люди не замислюються, що залишають своїм онукам…” / Галина Пагутяк ; розмовляла Б. Городницька // Високий Замок. – 2012. – № 192, 16 жовт. – С. 9.
Пагутяк, Г. Галина Пагутяк: “Людина може перейти з однієї долі до іншої” / Галина Пагутяк ; розмовляла Н. Дудко // Ратуша. – 2010. – № 6. – С. 17.
Пагутяк, Г. Галина Пагутяк: “Навіть найстрашніші речі, якщо вони мають естетичну цінність, можуть бути описаними” / Г. Пагутяк ; спілкувалася Л. Хомишинець // Друг читача. – 2010. – № 4. – С. 4.
Пагутяк, Г. Письменник мандрує / Г. Пагутяк ; розмовляв С. Бондаренко // Літературна Україна. – 2011. – № 13, 31 берез. – С. 3.
Пагутяк, Галина. Галина Пагутяк: “Багато книжок, багато котів – це моє королівство” / Г. Пагутяк ; запитувала У. Воліковська // Слово Просвіти. – 2010. – № 52. – С. 12.
Пагутяк, Г. Галина Пагутяк: “Навряд чи писатиму ще колись романи…” / Галина Пагутяк ; запитувала Б. Городницька // Високий Замок. – 2010. – 26 берез. – С. 10.
Пагутяк, Г. “Хочу різко змінити своє життя, перейти в новий, може, й не творчий, вимір” / Галина Пагутяк ; розмовляла С. Одинець // Львівська газета. – 2008. – № 90. – С. 22.
Поклад, Наталка. “Сонце все-таки зійде!” / Н. Поклад // Літературна Україна. – 2008. – 2 жовт. – С. 4.
Поліщук, О. Позиція персонажа в українській постмодерній прозі / О. Поліщук // Слово і Час. – 2003.- № 2. – С. 70-74.
Пономаренко, Олександр. І сміх, і сльози… / О. Пономаренко // Літературна Україна. – 2009. – 16 квітня. – С. 7.
Сорока, Петро. Ми всі одно: дерева, птахи, люди…[вірш] / П. Сорока // Березіль. – 2013. – № 3-4. – С. 53.
Сучасна українська дитяча література : [із збірки “Книга творить людину”] : [огляд літератури та розробки заходів] / Національна бібліотека України для дітей ; підгот. Ю. Осадча // Шкільна бібліотека. – 2011. – № 11. – С. 38-42.
Тебешевська-Качак, Т. Художні особливості прози Г. Пагутяк : жанрово-стильовий аспект / Т. Тебешевська-Качак // Слово і Час. – 2006.- № 9. – C. 51-58.
Третяк, Вікторія. Галина Пагутяк : життєвий і творчий шлях / В. Третяк // Українська мова та література. – 2008. – № 13-16. – С. 74-79.
Харчук, Роксана. “Я – то є ми…” : лауреати шевченківської премії / Р. Харчук // Культура і життя. – 2010. – № 9. – С. 14.
Хто здобуде “Айстру”? // Літературна Україна. – 2010. – № 9. – С. 2.
Шевченківські лауреати // Літературна Україна. – 2010. – № 7. – С. 1.
Пропонуємо також Інтернет–ресурси:
Галина Пагутяк – особистий сайт [Електронний ресурс] : [сайт] // Галина Пагутяк. – Електрон. дан . – Режим доступу: http://pahutyak.com/
(дата звернення 11.07.13). – Назва з екрану.
Твори Галини Пагутяк в електронному варіанті
Душа метелика [Електронний ресурс] // Українська література. – Електрон. дан. (1 файл) . – Режим доступу: http://www.ukrlit.vn.ua/short1/0x0hq.html / (дата звернення 11.07.13). – Назва з екрану.
Потрапити в сад [Електронний ресурс] // Українська література. – Електрон. дан. (1 файл) . – Режим доступу: http://www.ukrlit.vn.ua/short1/mf9ed.html / (дата звернення 11.07.13). – Назва з екрану.
Ранок без вечора [Електронний ресурс] // Українська література. – Електрон. дан. (1 файл) . – Режим доступу: http://www.ukrlit.vn.ua/short1/rbpeu.html / (дата звернення 11.07.13). – Назва з екрану.