Віч-на-віч із Марією Чумарною
Пам’ятка до 60-річчя від дня народження Марії Чумарної
Пропонуємо Вам пам’ятку до 60-річчя від дня народження відомої письменниці, науковця, засновниці школи «Тривіта» Марії Чумарної.
Видання містить своєрідне «інтерв’ю» з цією видатною жінкою. Вкінці – список видань, у яких вміщені твори Марії Чумарної, а також книги, статті та інтернет-ресурси про письменницю.
Рекомендовано маленьким та великим читачам, їхнім батькам, вчителям та бібліотечним працівникам.
Використано такі інтернет-джерела:
http://knyhobachennia.com/?category=2&article=443
http://www.wz.lviv.ua/articles/63484
Підготувала: Л. В. Русакова
Відповідальна за випуск: Л. А. Лугова
Марія Чумарна — письменниця, науковець, дослідниця української символіки та звичаєвості, засновниця школи «Тривіта», яка працює за авторською програмою «Світ малого українця», авторка наукових досліджень «Педагогіка любові», «Мандрівка в українську казку», «З початку світу. Україна в символах».
Марія Чумарна також є авторкою книг для дітей — казок, оповідок, притч і байок, об’єднаних тематикою Добра, Любові, Краси та їхнім значенням у людському житті. Кожен твір — це своєрідна мандрівка Всесвітом у пошуках Щастя, гармонії душі й тіла, єдності людини з Богом. У калейдоскопі захопливих, веселих і повчальних пригод маленькі читачики пізнають закони Життя, вчаться любити, бути добрими й милосердними.
Зокрема нещодавно у видавництві «Навчальна книга – Богдан» побачили світ такі видання: «Казки для друга», «Хліб та золото», «Кумедна читанка», «Так чи не так», «Богатирі».
Також Марія Чумарна є авторкою поетичних збірок «Сонячна музика», «Земля між вогнями», «З глибини», «Стрітення» та телепрограм «Літературний Львів», «Феномен України».
Здобуті досвід та знання Марія Чумарна спрямовує й у літературну працю. Марія Чумарна – член НСПУ. З-під її пера з’явилася низка унікальних художньо-пізнавальних книг, розрахованих на широке коло читачів:
– «Код української вишивки» (символіка української вишивки),
– «Тройдерево» (давні та маловідомі особливості обрядів хрещення, весільного та поховального обрядів українців),
– «Золотий Дунай» (символіка та корені української пісні),
– «Тридев’яте царство» (символіка української казки, таємниці рідного слова, звичаєва культура пращурів, секрети народної педагогіки).
Далі пропонуємо цікаве “інтерв’ю” з письменницею.
– Маріє Іванівно, з якою метою творилися народні казки? Звідки черпалися їхні образи?
– Казка – це алегорична наука, яка закладала у свідомості дітей основні закони співжиття у світі. Про це я розгорнуто розповідала у книжках «Тридев’яте царство», «Любов у залізних чоботях», «Мандрівка в українську казку».
– Українська народна казка — лише для дітей ?
– Я сама є прикладом того, наскільки більше вона може впливати на увагу дорослої людини, бо усвідомлене входження у світ казки приносить дуже велику духовну насолоду.
– Чим зацікавить маленьких читачиків «Кумедна читанка. Від А до Я»?
– Діти люблять усе парадоксальне, незвичне, по-доброму кумедне. І ця книжка їм дуже до вподоби. А батькам щиро раджу працювати з нею не лише для вербального розвитку своїх дітей, а й для логопедичної корекції навичок мовлення.
– За яким принципом відбирали притчі до книги «Хліб і золото»?
– Найперше я виділила ці притчі зі збірників казок: казка має свою специфіку. А притча – це розгорнутий афоризм, думка, «одягнута» в сюжетну оболонку. Наш читач знає східні притчі, – вони, як правило, призначені для середовища мудреців чи проповідників і мають суто філософський чи теософський підтекст. Українська притча – вихоплена із самого життя, дуже характерна для народної філософії. Я хотіла показати українцям, що й ми «не ликом шиті», і наша мудрість – гірка іноді та глибока, як океан, бо таким є саме життя.
– Що нового читачі дізнаються зі сторінок книги «Буття і небуття. Таємниці творення світу. 50 міфів народів світу»?
– Книжка через міфологічні сюжети різних народів творить єдину, цілісну картину пам’яті людства про створення і руйнування світу, про нелегкий шлях людини до самоствердження. Вінцем цієї мандрівки міфологічним царством є прекрасне одвічне питання: чи може людина досягти безсмертя – і що таке безсмертя?
Книжка, як на мене, феноменально цікава і дуже актуальна, – адже ми знову стоїмо на порозі нового цивілізаційного витка.
– Нещодавно з’явилася Ваша книга «Богатирі. Українські народні казки». Хто ж такі богатирі? Йдеться лише про фізичну силу й звитягу?
– Ні, йдеться про той прообраз українського лицарства, до якого споконвіку прагнули наблизитися наші герої. Казка говорить про дуже серйозні паролі сили, як от: «Добрий козак усе по волі ходить». До речі, такі формули духовної сили зустрічаються лише в українських казках.
– Це видання започаткувало нову літературну серію — «Світ казкових таємниць». Які книги продовжать цю серію?
– Далі ще будуть «Царівни-королівни», «Чарівні народження», «Чарівні подарунки», читачі дізнаються, які моделі народження світу змальовує казка, помандрують різними казковими царствами. Загалом світ казки – невичерпний.
– Розглядаю унікальний супутник букваря. Авторський. З нестандартними малюнками. З давньою символікою трипільців. І знову ж таки незвичний підхід до словобудови. МАМА не миє РАМУ; а Бог творить ДЕНЬ із НОЧІ, СВІТ і СВІТЛО — з темряви.
Ми тепер дуже далекі від природи, позаяк людина поставила на перше місце не відчуття, а розум. Людина поставила інтелект вище духовного — і втратила зв’язок із природою. Тому що інтелект — це тільки передня планка сприйняття. От ви дивилися цей букварик і бачили, що тут все продумано. Він увесь проілюстрований давньою трипільською символікою. І слова тут дібрано так, щоб розвивати в дитині кореневу структуру мови. Адже ніхто точно не знає, як розвивається мова. А можна передбачити, що вона розвивається так, як творилася.
– «Золотий Дунай» – друга книжка із серії ” Золоте руно”…
– У ній за календарним принципом розглянуто та проаналізовано глибинні витоки української пісенної символіки, корені та коди якої – в самій душі українців, у синкретизмі світоглядних, ментальних та релігійних основ народної культури.
У книжці – близько сотні зразків народних пісень з нотами, що дають об’ємне уявлення про архетипи ладово-світоглядного духовного буття наших предків, для яких пісня була щоденною молитвою “над тихими водами, під ясними зорями”.
– Чи є сенс виокремлювати певні казки «для хлопчиків» та казки «для дівчаток»?
– Казка говорить про людину як про універсум, що мандрує свідомістю в різних просторах буття. Хлопчики самі виділять для себе те, що є для них найважливішим у героях: іти за власною волею, довіряти долі, обирати в житті прямоїжджу дорогу – дорогу до правди, і не боятися виглядати іноді «дурником» в очах людей, що йдуть кривими дорогами. У казці дуже точно виписано «заповіді» лицарської честі і сили. А дівчатка, приглядаючись до царівен, не зможуть не помітити, які вони сильні і мудрі – і як непомітно допомагають своєму обранцю пройти дорогу випробувань і стати ще сильнішим, ще кращим.
– Чому діти такі небайдужі до страшних історій та казок? Що вони їм дають?
– Тому що таким чином вони переборюють власні страхи і вчаться дивитися в очі глибинним «зміям», які живуть у підсвідомості людини на генетичному рівні. Важливо те, що казка завжди має щасливий кінець, – це сповнює дітей вірою у власні сили.
– Який вплив мають слова на нашу життєдіяльність?
– Ще в прадавні часи люди інтуїтивно знали, що Слово є Бог. Існує припущення, що кожен звук впливає на хребет і закладає програму здоров’я для всіх органів людського організму. Вся життєдіяльність відбувається саме за словесними командами. Це стосується також тварин і рослин, які керуються задумами, тобто словами. Але у них це відбувається автоматично, а у нас – усвідомлено. У Біблії сказано: «За кожне слово будете покарані або виправдані…».
– Чи правда, що колискові лікують від хвороб?
– Словесна магія втілилася, зокрема, в українських колискових. Донька Гната Хоткевича Галина Хоткевич з дитинства живе у Франції, але досконало вивчає наші колискові пісні та передає цей досвід француженкам. Їй довелося спостерігати унікальні факти: з допомогою української народної творчості французькі жінки лікують своїх дітей від вроджених недугів.
Також додам, що слова – точні, як математика: їх зміст не має відхилень. Якщо ми говоримо одне, а робимо – інше, руйнуємо самих себе та навколишній простір. Мало хто здогадується про негативну дію лайливих слів – недаремно священики називають їх середовищем для демонів. Вживаючи мат, людина повільно руйнує своє життя та долю.
– Яке значення має для нас рідне слово?
– Цікаве спостереження проводили в пологових будинках: коли до новонароджених зверталися рідною мовою, дітки наче раділи. На будь-яку іншу мову не реагували взагалі. Немовлята старшого віку, до яких батьки ніколи не зверталися рідною мовою, вперше почувши слова своїх пращурів, радісно вигукували та сміялися.
Твори Марії Чумарної читайте у таких виданнях:
- Весільна покрова // Просвіта. – 2000. – № 10 -11. – С. 8.
- Вишивання долі : символіка і техніки шитва : [вірші] / фото М. Чумарна, В. Чепурко. – Львів : Апріорі, 2009. – 87 с. : ілюстр., фотогр.
- Від першого слова – до розкриття любові : методика роботи з Букварем // Початкова школа. – 2011. – № 9. – С. 43-48.
- Вірші для найменших / худож. К. Кукушкін. – Львів : Апріорі, 2006. – 16 с. : ілюстр.
- “…І друга щирого пошли!” : [про Т.Г. Шевченка] // Високий Замок. – 2003. – 8 березня. – С. 5.
- Золотий Дунай [Ноти] : символіка укр. пісні / Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2007. – 264 с.
- З початку світу : Україна в символах / 2-е вид., допов. – Львів : Сполом, 2005. – 287 с. : ілюстр.
- З роси і з води : ритуальні страви українців // Просвіта. – 2000. – № 12-14. – С. 12.
- Колискова долі // Просвіта. – 2000. – № 7-9. – С. 12.
- Кумедна читанка від А до Я / передм. І. Дем’янова ; худож. Л. Герасимчук. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2010. – 43 с. : ілюстр.
- Лумпумчик : для мол. і серед. шк. в. / худож. О. Мазур. – Львів : Апріорі, 2008. – 132 с. : ілюстр.
- Мандрівка в українську казку / худож. І. Сколоздра. – Львів : Апріорі, 2007. – 111 с. : ілюстр.
- Мандрівка в українську казку ; Приказкове коло / авт. народознавч. шк. ; Центр етнопедагогіки “Родина” ; упоряд. Б. П. Чепурко. – Львів : Каменяр, 1994. – 80 с. – (Українські вартості).
- Нев’янучі плоди : казки-підказки про вміння господарювати / худож. В. Чипурко. – К. : Початкова школа, 2004. – 159 с. : ілюстр.
- Озеро істини : притчі та вірші про людину і світ / худож. І. Ключковська. – Львов : Аверс, 2006. – 263 с. : ілюстр.
- Раз, два, три, чотири… : [вірші]. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2007. – 14 с. : іл. – (Дитина і світ).
- Свято Миколи // Просвіта. – 2000. – № 15-17. – С. 12.
- Стрітення : вибране. – Львів : Аверс, 2000. – 183 с.
- Тихий ангел пролетів : сповідь Тараса Шевченка ; Тризна / Львів : Апріорі, 2007. – 79 с.
- Цокає годинничок : звичаєвий календар українців у віршах, приказках, прислів’ях, народних іграх та прикметах / ред. О. Волосевич ; худож. О. Мазур. – Львів : Аверс, 2003. – 96 с. : іл.
Книги, статті та інтернет-ресурси про письменницю:
- Марія Чумарна: «Мої діти підуть у світ просвітленими» [Електронний ресурс] // Щоденна всеукраїнська газета “День”. – Електрон. дан. (1 файл) . – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/112879/ (дата звернення 07.12.12). – Назва з екрану.
- Марія Чумарна: «Поки українці не навчаться любити в собі свою Україну, доти не збагнуть, що таке істинний патріотизм» [Електронний ресурс] // Український видавничий портал “Книгобачення”. – Електрон. дан. (1 файл) . – Режим доступу: http://knyhobachennia.com/?category=2&article=443 (дата звернення 07.12.12). – Назва з екрану.
- Письменники Львівщини [Текст] : бібліографічний довідник / упоряд. Л. Бернакевич та ін. ; ред. Р. Качурівський. – Львів : Кобзар, 2005. – С. 60.
- Письменники Львівщини [Текст] : біобліографічний довідник / за ред. М. Якубовської ; макет та худож. оформл. Ю. Оганесян. – Львів : Ліга – Прес, 2008. – 126 с.
- Поетеса Марія Чумарна [Електронний ресурс] // MOW.fm. – Електрон. дан. (1 файл) . – Режим доступу: http://maria-chumarna.mow.fm/ (дата звернення 07.12.12). – Назва з екрану.
- Марія Чумарна про Різдвяні свята і оновлення календаря[Електронний ресурс] // Народний оглядач. – Електрон. дан. (1 відеофайл) . – Режим доступу: http://sd.org.ua/news.php?id=20656 (дата звернення 07.12.12). – Назва з екрану.