Сценарій Ночі Гаррі Поттера в Леотеці 2024
Звуки грози. Читачі збираються в коридорі. Згори з ліхтарем спускається Геґрід.
Геґрід: – Агов! Хто тут зібравси до Гоґвортсу? Всьо файно? Хочете вчитиси магії? А читати любите? Ну то ходіт за мнов! Піднімайтеси!
(веде їх до бібліотеки)
У вестибюлі на вході всіх зустрічає професорка Макґонеґел.
Професорка Макґонеґел: – Дякую, Геґріде, я поведу їх далі.
(Геґрід сідає на своє місце біля входу)
Професорка Макґонеґел: – Вітаю у Гоґвортсі! Незабаром розпочнеться церемонія сортування, де вас розподілять по факультетах. Сподіваюсь кожен із вас своїми стараннями та знаннями примножить славу факультету, до якого потрапить. Своїми успіхами ви здобуватимете очки, а за порушення – очки зніматимуть. Сьогодні на вас чекає навчання із чотирьох предметів, а також спеціальне завдання від професора Дамблдора.
Підходить Северус Снейп.
Професор Снейп: – Не хотілося б Вас перебивати, професорко Макґонеґел, але чи всі ці читачі достойні бути учнями Гоґвортсу? Чи вони справді читають? Чи справді прагнуть знань? Чи просто хочуть розваг? Чи виконують домашні завдання? Чи не забувають повертати книги вчасно?
Професорка Макґонеґел: – Це не наша компетенція, Северусе. Усі вони отримали запрошення до Гоґворсту, отже володіють магічними здібностями. Наша справа – дати їм можливість навчитись. А якщо будуть чинити неналежно – ми будемо знімати з них очки і призначати покарання.
Снейп багатозначно дивиться на читачів і відходить у Велику залу.
Професорка Макґонеґел: – Що ж, раджу вам усім причепуритися до церемонії сортування і поводитись гідно. Прошу йти за мною.
Веде їх у велику залу. Музика.
Коли всі заходять, музика стихає.
Професорка Макґонеґел: – Учні Гоґвортсу! Вже третій рік ми живемо у війні з Волдемортом та його темними прибічниками. Тому нам усім дуже важливо вчитися і вдосконалюватися у боротьбі з темними силами. Сьогодні для вас будуть викладати такі вчителі нашої школи: професорка Сивіла ТрелОні – віщування на тему «Чи варто боятись майбутнього», – на цей день вона очолюватиме факультет Рейвенклов; професорка Помона Спраут, яка очолює Гафелпаф, розкаже про корисні рослини, що нам знадобляться; Зілля і настійки, як завжди викладатиме керівник Слизерину професор Северус Снейп; і, звичайно ж ви навчитеся сьогодні деяким тонкощам захисту від темних мистецтв. Я ж відповідаю, як ви знаєте, за факультет Ґрифіндор. У випадку повітряної тривоги від волдемортнових посіпак, всі негайно повинні спуститися у підвали до професора Снейпа і продовжити заняття там. Професор Снейп любязно погодився надати нам свій кабінет на цей випадок. (Професор Снейп люто і з огидою дитвиться на всіх навколо.) Також сьогодні нам допомагатиме рейвенкловська старшокласниця міс Луна Лавґуд.
Луна Лавґуд (ступає крок уперед): – Розум безмежний – це скарб величезний!
Професорка Макґонеґел: (скептично) – Дякуємо за ці чудові слова, міс Лавґуд.
Нагадую, усі, хто заблукає у Гоґвортсі, можуть звернутись по допомогу до когось із професорів чи старост (показує на тих, хто водить) або до Геґріда.
Прошу по одному підходити тих, кого я назву, до сортувального капелюха і визначати свій факультет.
Професорка дивиться у список і зачитує по черзі прізвища. Читачі підходять і витягують назву свого факультету з капелюха, а тоді йдуть до свого Старости (того, хто водить групу).
Професорка Макґонеґел: – Що ж, тепер, коли всі знайшли свої факультети, маю ще одне оголошення від професора Дамблдора. За його дорученням наш учень, якого ви всі добре знаєте, містер Гаррі Поттер перебуває зараз у Львові у пошуках пророцтва професорки Трелоні, яке вона зробила колись давно, але, на жаль, зовсім не пригадує його змісту. І ось яке звернення нам надіслав містер Поттер.
Вмикається відео.
Професорка Макґонеґел: (по закінченні відео) – Ох, сподіваюсь, із містером Поттером усе гаразд і згодом він до нас приєднається. Зі свого боку прошу усіх учнів та викладачів Гоґворсту допомогти Гаррі у цих важливих пошуках. А ось і він.
Заходить Гаррі Поттер.
Гаррі: – Е.. привіт усім. Я хотів сказати тільки, що.. ну… ви знаєте тут усе, напевно, краще за мене, то ж я попрошу вас допомагати мені, якщо раптом я зайду до вас на урок, можливо разом нам вдасться знайти це пророцтво. Е.. дякую.
Професорка Макґонеґел: – Що ж, не будемо втрачати часу! Усі вирушають на уроки. Прошу учнів йти за вашими старостами та професорами, вони відведуть вас.
Музика, всі розходяться.
_ _ _ _ _ _ _
Після всіх уроків всі сходяться в Великій залі.
Професорка Макґонеґел: – Що ж, уроки завершені, час підбивати підсумки. Дякуємо усім, хто старався і проявив себе достойно. Якщо ж хтось недопрацював – сподіваємось, ви виправитесь наступного року. А зараз, перед завершенням у нас для вас сюрприз – до Гоґвортсу прибув чаклунський гурт «Фатальні сестри» – і зараз вони дадуть нам невеличкий акустичний концерт. Просимо на сцену.
Виходить гурт, спілкується з дітьми, роздає інструменти. Грає дві пісні.
Професорка Макґонеґел: – Браво! Дякуємо! Я думаю, я не помилюся, якщо висловлю подяку від імені усіх учнів та професорів! Недаремно професор Дамблдор любить повторювати, що чари музики перевершують будь-яку магію! А зараз кілька слів вам ще хоче сказати містер Поттер.
Гаррі: – Е… ну… дякую усім. Усі, я впевнений, дуже старались. Але все ж ми не змогли знайти це пророцтво. Шкода, але сподіваюсь, професор Дамблдор…
Луна Лавґуд: – Але ж Гаррі..
Гаррі: – …професор Дамблдор щось придумає. Тому мені треба якнайшвидше повертатись до нього.
Луна Лавґуд: – Гаррі Поттере, вислухай мене негайно! Але ж знайти пророцтво легко! Оскільки пророцтво – це продукт активної мозкової діяльності, навколо нього завжди клубочиться руйносмик! За цим його і можна знайти.
Гаррі: – Ее.. руйносмик? А що це таке? (дивиться на учнів, професори здивовано перезираються між собою; якщо за кілька секунд ніхто із учнів не відповідає, далі веде Луна)
Луна Лавґуд: – Але ж це всім відомо: руйносмик – це такі маленькі невидимі мушки, які проникають у вухо і розріджують мозок. Їх добре видно у спектрально-астральні окуляри. Ось навіть навколо тебе (ловить руйносмик біля Гаррі. Тоді обходить залу, помічаючи руйносмик то там, то там , над кимось з учнів, аж нарешті вказує на одну із полиць) – Ось! Ось тут!
Професор Снейп підходить до полиці і дійсно дістає звідти пророцтво. Підходить до екрану махає паличкою і вмикається пророцтво.
Професорка Трелоні: (під час пророцтва) – Боже, це я? Це я таке говорила, справді? А, так, це я. Я така, я так можу!
Професорка Макґонеґел: – Що ж, чудово, що пророцтво таки знайшлося! Хоча, я завжди наголошую, що віщування – дуже неточна галузь магії. А зараз – прошу усіх стати до пам’ятної знимки, для фото. Прошу сюди.
Всі стають для фотографії і роблять фото.
Професорка Макґонеґел: – А тепер – нехай почнеться наш бенкет! – підходьте до столу з наїдками, а також – до наших професорів, щоб отримати підписані вчителями, сертифікати.
Всі кидаються жерти, а професори тим часом, підписують сертифікати тих, хто підходить.
Коли всі поїдять і отримають сертифікати.
Професорка Макґонеґел: – Ось і минуло наше навчання, тож чекаємо усіх наступного року. Не забувайте добре вчитись і читати! До побачення через рік! (Музика)